24 бер. 2009 р.

Гнила собака в рекламній індустрії

Більшість успішних рекламних фірм за час свого існування розвинулись з маленьких творчих груп у величезні підприємства з численними відділами. Окремо працюють креативщики, дизайнери, менеджери з реклами, BTL-щики та інші. Менеджери спілкуються з клієнтами, копірайтери протирають клавіатуру, дизайнери штопають макети. Ніби усе чудово – кожен займається лише своєю справою. Вузька профілізація підвищує якість виконання проектів. Але саме тут і зарита собака!

Метою поділу на профільні відділи на будь-якому підприємстві  є оптимізація процесів та підвищення ефективності праці. Саме тому копірайтери ніколи не забивають собі голову бюджетами, рахунками, медіаплануванням; вони просто викоють свої професійні обов’язки - пишуть рекламні тексти. 

З клієнтами спілкуються виключно менеджери з реклами. Отримавши замовлення, вони передають його у відповідний відділ, а варіанти готових пропозицій подають на розгляд замовникові. З запропонованих варіантів клієнт обирає той, який йому довподоби, вносить певні корективи і цикл повторюється. Так і відбувається співпраця: клієнт – менеджер – виконавець.

Це чудовий метод, якщо на стороні клієнта рішення приймає досвідчений маркетолог. Але, здебільшого, в малому та середньому бізнесі останнє слово залишається за начальником, який не має чіткого розуміння суті самої реклами, психології впливу на споживачів, рекламних прийомів та іншого. Він просто обирає той варіант пропозиції, яка на його думку є кращою, тобто виключно з власних суб’єктивних вподобань.

Як же пояснити клієнту, що цей радіоролик, який йому так подобається, не те що не приверне увагу слухачів, а, скоріше, навпаки – викличе роздратування? Менеджер з реклами зацікавлений потурати бажанням клієнта, копірайтери безсилі. Ось і виходить, що спеціаліст, який дійсно знає, яка реклама продаватиме, а яка ні, не має змоги донести свої знання до замовника, який, зазвичай, обирає найгірший з можливих варіантів. Через деякий час у працівників таких рекламних фірм весь творчий процес перетворюється в рутинне копіювання старих шаблонних ідей, які не продають, але завжди задовільняють бажання клієнтів. От і маємо тисячі гидотних рекламних повідомлень та фірм, які бездумно «просирають» рекламні бюджети. Невже саме цього прагнуть усі учасники процесу?

Рекламним агенствам вартує зобов’язати своїх спеціалістів, окрім результатів своєї творчої праці, відправляти клієнтам ще й спеціальні роз’яснення до них. А для малого та середнього бізнесу в таких випадках залишається лише два виходи – найняти на постійній основі професійного спеціаліста з маркетингу, якому ще треба навчитися довіряти, або ж налагодити співпрацю з невеликими, але професійними фірмами, в яких творча група напряму спілкується з замовником. Хоча це теж не гарантує дійсно якісного виконання замовлення, адже основною мотивацією усіх фірм є гроші, які пахнуть лише на стороні клієнта.