Передвиборча діяльність усіх українських політиків не відрізняється особливими ноу-хау. Усі вони користуються класичними рекламними та PR інструментами, які навряд чи здатні кардинально змінити політичну ситуацію. Змагаються політики лише розміром бюджету та рівнем креативності власних рекламників і політтехнологів. Фактично, уся їхня діяльність зводиться до одного - згенерувати унікальний інформаційний привід і всіляко підтримувати його наявними ресурсами, як це зробила Юля під час "епідемії".
Але у мене зачаїлися сумніви, чи такий уже глухий цей передвиборчий кут?
Вважаю, що ситуацію, навіть за якийсь місяць до виборів президента України, можливо змінити кардинально!
Як? Відповідь проста - використати соціальні медіа!
Як це реалізувати?
Реєструються профільні екаунти в Twitter-і, Вконтакте, Однокласниках та інших соціальних мережах. Ведеться пряма Інтернет відео-трансляція на сайті президента. Будь-хто може задати Віктору Андрійовичу запитання, які частково модеруються і подаються президенту на екран. Ющенко відповідає усно, перед камерою, а його відповідь дублюється допоміжним персоналом в текстовій формі в тих же соціальних медіа.
Для тієї частини виборців, які не мають доступу до Інтернету, в усіх обласних центрах (а то й більше) монтуються великі екрани (так зване вуличне ТБ), які транслюють діалоги з президентом в прямому ефірі. Кожен бажаючий має змогу задати персональне запитання президенту прямісінько з вулиці.
Усе це триває впродовж місяця. Президент робить невеликі перерви в розмові: відійти, перепочити, пообідати, що черговий раз свідчитиме лише про те, що він жива людина, а не чергова фікція і обман.
Як не спіткнутися на запитаннях?
Дуже просто! Головне правильно себе позиціонувати. У випадку з Віктором Ющенко так: "Ми багато зробили! Нажаль, не усі мої передвиборчі обіцянки були виконані, але постійна політична війна в Україні, не дозволила мені реалізувати усі амбітні плани. Зате я знаю - ми впораємось!". В результаті, будь-яке незручне запитання в стилі "Чому ви не виконали обіцянку?" легко спростовується - "Тому що заважали!".
Результати:
В Україні, станом на жовтень 2009, понад 13 мільйонів унікальних користувачів Інтернетом, абсолютна більшість яких є користувачами соціальних медіа. Усі українці що працюють за кордоном з правом голосу, а це ще 300 тис чоловік, також мають доступ до Інтернету! Солідну частину аудиторії охопить вуличне ТБ. І це, не зважаючи на шалений інформаційний привід для українських та іноземних ЗМІ, та тисячі безкоштовних публікацій у блогосфері. Невже цього мало?
Я впевнений, що прямий діалог з виборцями спрацює значно ефективніше, аніж тисячі білбордів, газет та роликів на ТБ, оскільки такого ще не робив ніхто! Політичну карту в Україні ще можна змінити, і то кардинально, затративши на все мізерні кошти!
Чи я не правий?