Показ дописів із міткою Яценюк. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Яценюк. Показати всі дописи

28 лип. 2009 р.

WEB 2.0 і українська політика

Відразу хочу попередити, ця стаття НЕ про політиків, а про брендинг та позиціонування. Щоправда, позиціонування тих же політичних сил, а не товарів на полицях супермаркету. Хоча, споглядаючи за діями наших можновладців, я не знаходжу ніякої відмінності, між продуктами автомобільних концернів, корпорацій з виготовлення медикаментів чи ринком морозива. Більш того, політики, як ніхто інший, "тринькають" шалені бюджети на власний PR і здійснюють його, здебільшого, більш передовими методами, аніж усі існуючі в Україні компанії.

Спілкуючись сьогодні за кавою зі старою колегою, ми обговорювали проблеми розкрутки політичних сил в Україні (оскільки останні дуже перспективні клієнти), і зупинились на тому, що Яценюк повинен змінювати свій формат діяльності, інакше, що країні, що йому, як політику прийде триндець!

І тут, мовляв на замовлення, "На фронті змін" - соціальна мережа Арсенія, яку я критикував декількома статтями раніше, розповсюджує дуже цікавий прес-реліз. В ньому йдеться про те, що "На фронті змін" відмовляється від бренду Арсеній і йде у вільне плавання політичним простором країни.

Особисто мене це надзвичайно втішило, оскільки мої передбачення провальності цього проекту, через неправильне позиціонування справдились. Але ця та інші події в навколополітичному Інтернет просторі несуть значто глибший зміст, який насправді стосується усієї країни.

Політологія твердить, що політична еліта своїми діями задає темп розвитку цілої держави, спонукаючи соціум та бізнес брати з себе приклад. Так корупціонована державна верхівка не може не породити масову корупцію в державі. За аналогією активне використання новітніх Інтернет комунікацій в передвиборчій гонитві теж повинне стати поштовхом для розвитку всього Інтернет сектору!

Тільки от в Україні, країні абсурду, та нонсенсу все, як завжди, не в тому місці. Як виявилося, славнозвісний Твітер акаунт Арсенія далекий від самого Арсенія, яких у Твітері вже налічується щонайменше семеро, на що ЖЖ відреагував комічною тезою: "Думка Арсенія Яценюка може не співпадати з думкою Арсенія Яценюка, а також з думками інших Арсеніїв Яценюків". І де ж тут злагоджена робота штабу новоспеченого месії?

Такий безлад породив цілу низку публікацій в Інтернеті. Зокрема Телекритика опитала експертів з Інтернет маркетингу, стосовно діяльності політиків онлайн у статті "Українські політики та нові медіа: контакт можливий?".

А щодо пере-позиціонування "На фронті змін" у "Першу соціально-політичну мережу в Україні" свідчить про те, що хтось з політтехнологів таки вивчив основи брендингу, і обрав, нарешті, правильний вектор розвитку мережі. Хоча, скоріш за все ентузіасти-засновники даної соціалки просто покинули свого кумира, чи то кумир покинув ентузіастів? А це свідчить лише про одне - наша політична еліта надто далека до професійного Інтернет маркетингу, а отже нам, молодим і амбітним, ще довго доводитиметься розвивати цю справу наодинці, а мені з колегою, далі пити каву і спілкуватись про необ'ятне.

А Вам рекомендую подивитись технологічно правильний, але, чомусь, зовсім не популярний вірус Юлії Володимирівни. Можливо, здійснивши посів даного ролика, ми доб'ємося віри політиків в Інтернет? Можливо прийде час, і Інтернет маркетинг займатиме суттєву частку рекламного ринку України, "Але поки, на жаль, все зовсім інакше!".


26 бер. 2009 р.

Вконтакте лучше чем Яценюк. Чем? Чем Яценюк!

«Свершилось!» - сказали би східні друзі, - «коммунизм в прошлом!».

 

Споглядаючи за втіленими амбіціями лідера «Фронту Змін» Арсенія Яценюка зявляється відчуття що здоровий ґлузд нарешті дійшов і до Верховної Ради. Він першопроходець нового покоління політиків, не скутих стереотипами радянського минулого, сучасний та «просунутий». Він по-новому використовує останні інформаційні технології, особисто дописує в Твітер, а тепер, копіюючи передвиборчу стратегію Обами, ще й запускає власну соціальну мережу «На Фронт Змін». Браво!

 

Але мова йтиме, не про Яценюка, а, власне, про нову соціалку, яку вважаю приреченою. І не тому, що я проти Арсенія як політика, зовсім навіть навпаки, а тому, що сучасній брендованій спільноті вона просто непотрібна. Можливо, Арсеній кинув свій проект виключно на поталу розробникам, забувши про маркетингову складову, а можливо вся причина в відверто американському баченні передвиборчої гонитви. Слід пам’ятати про велику різницю в виборі маркетингових стратегій на інтернаціональних ринках. На що не завжди звертають увагу американські спеціалісти і не згадали в блювоті, ой, вибачте - в «Blue Water» :)) - хто пам’ятає таку мінералочку?

 

Як не крути, але правильного позиціонування нової мережі поки що не видно, на фоні якого усі зауваження стосовно дизайну, формату і такого іншого, виглядають просто дріб’язковими.  Так вже склалось, що людська свідомість витісняє безліч дрібних стереотипів одним єдиним, для неї найважливішим і серед усього різнобарв’я упаковок, брендів, торгових марок та рекламних повідомлень людина ніколи не обирає пропоноване, а формує своє ставлення самостійно, виділяючи для кожного нового бренду лише одну особисту характеристику, яку деякі маркетологи ще називають особистісною цінністю. Саме тому, усі спроби бренд-менеджерів Fairy зробити свій продукт економним, в підсвідомості споживачів він залишається дорогим, хочете - мажорним, а от нішу економних засобів для миття посуду таки займає Gala. Помилковим є намагання постійно тулити в рекламу Fairy «нові, суперсучасні, виведені в суворо засекречених підземних лабораторіях хімічні формули для економії плину». Люди купують їхню продукцію не з метою економії, а для підвищення чи підтримки власного соціального статусу. Крапка! І соціальні мережі аж ніяк не стали виключенням з правил. (Дещо на тему провальних соціалок можна прочитати тут).

 

То що особливого і нового пропонує «На Фронт Змін»? Ось «Вконтакте», наприклад, дозволяє легко контактувати з друзями, майже повністю заміняючи реальне спілкування, «Одноклассники» - це ностальгічний порив у пошуку старих друзів зі школи та університету, «PROFEO» - місце спілкування виключного бізнес середовища, а «Twitter» - наймобільніша соціальна мережа, в Україні прибарвлена ще й ТОП-менеджментом.

 

Так чим «На Фронт Змін» кращий за них? Що повинно стати причиною переходу на нову соціалку? Які очевидні переваги пропонує користувачам «На Фронт Змін»? Ці прорахунки в позиціонуванні можуть обійтись Яценюку дуже дорого!